РАДИВИЛІВ:
учора, сьогодні, завтра
Меню сайту

Календар новин
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 20


Вітаю Вас, Гость · RSS 24.09.2017, 04:29

Головна » 2010 » Січень » 5 » Радивилівський район: 70 років
Радивилівський район: 70 років
14:16
У 1939 році після «визвольного походу» Червоної армії, проведеного відповідно до таємного пакту Молотова – Рібентропа, наш край увійшов до складу Української РСР. Цьому передували На­родні Збори Західної Ук­раїни, які відбулися у Льво­ві 26 – 28 жовтня. Серед депутатів цих збо­рів були й пред­­ставники Радивилівщи­ни – Феодо­сій Додь, Ганна Ток­ми­на, Іван Іва­сюк, Павло Хей­ло, Ваврін Савчук та ін­ші. Вони ра­зом з іншими прийняли дек­­­­ларації про вста­нов­лення радян­ської влади на Західній Україні і прий­няття її до складу СРСР з включенням до УРСР, про конфіскацію поміщицьких земель і передачу їх без викупу в користування селянам, про наці­она­лі­зацію банків і великої про­мисловості.

15 листопада ІІІ сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон про прий­няття Західної України до складу Української РСР. Адміністративно-тери­то­рі­альним поділом у грудні бу­ло утворено Рівненську (Ровенську) область, 30 ра­йонних і одну міську раду (в Рівному). Саме відтоді починає існування Червоноармійський район. Радзивилів перей­мену­ва­ли на Червоноармійськ, і він отримав статус міста районного підпо­ряд­куван­ня. Був створений і Ко­зинський район з ра­йон­ним центром селом Ко­зин. 15 грудня пройшли вибори до місцевих рад депутатів трудящих. З 26 лютого 1940 року в Чер­воноармійську почала дія­ти міська рада. Головою райвиконкому став За­вад­ський, секретарем Тимо­феєв, але вирішальний вплив на прийняття не тільки ідеологічних, а й гос­подарських рішень мав райком партії і його сек­ретар Наметчанюк. У Ко­зині секретарем райкому був Лісовий. Тут кон­фіс­ковано млин, маслозавод, панську і церковну землю.
У лютому 1940 року в області організували 856 сільських рад. У Чер­воно­армійському і Козин­ському районах серед їх керів­ників були В.Ваврищук (Копані), С.Миколюк (Ко­ритне), Д.Воронко (Пере­нятин), В.Бречко (Пусто­іванне), К.Ступак (Друж­ба), С.Коритнюк (Тес­лу­гів), Л.Нагребецький (Хо­тин), Й.Станіславчук (Сав­чуки), М.Пасєка (Курсики), К.Ханенко (Солонів), С.Бі­гун­ський (Пляшева), П.Ва­лен­тюк (Срібне), І.Гойда (Великі Жабокрики – Дов­галівка)…
У березні відбулися ви­бори до Верховної Ради СРСР, від Рівненщини визначили повпредами секретаря обкому партії Бегму і колишню батрачку Єфимчук-Дячук. До Вер­ховної Ради УРСР з участю й жителів наших районів було обрано 10 депутатів (С.Козічук, К.Хомич, П.Ча­бан та ін.).
У Червоноармійську по­чали діяти середня школа, школа робітничої та сільської молоді з українською мовою нав­чання (до 1941 р. в Черв­о­ноармій­сь­ко­му районі було 28 шкіл, у тому числі 2 се­редні – в рай­центрі і Крупці), в но­ве русло спря­­­мо­ву­ва­лася художня самодіяль­ність, яка по­винна бу­ла славити партію, визвольну місію Червоної армії, радянську владу. У такому ж напрямі зобов’язана була роз­гортати діяльність масова біблотека в райцентрі.
«Мені важко працювати зав. клубом, трохи згодом розповідав у черво­ноар­мійській районній газеті «Соціалістичний шлях» за 20 червня 1941 року Янковський з с.Янівки (Іванівки), – тому що я малограмотний, а допо­моги в роботі ні від кого в селі не маю. Голова сільради та вчителі заяв­ляють, що їм ніколи зай­матися культурно-масовою роботою. Коли я почав готувати п’єсу "Ой у полі нивка», в мене забрали клубне приміщення».
За комуністичне ви­хо­вання населення бе­руться партійні і ком­сомольські осе­редки.
Їх актив теж навчають, семінари райком про­во­дить по кілька днів, а то й цілий тиждень. У Крупці гурток ліквідації непись­менності в 1941 році від­відувало 196 слухачів, із них 186 жінок. Орга­нізо­вуються суботники із упо­рядкування сіл і міста, а також автотраси Київ – Львів на територіях Черво­ноармійського і Козинсь­кого районів. Великого значення надається ор­ганізації сільсько­госпо­дар­ських робіт, серед інших культур у нас спочинають ма­сово вирощувати каучу­коносну рослину кок-са­гиз. Неоднозначно сприй­мається населенням нама­гання влади орга­нізо­ву­вати колгоспи, проводити передплату «позики тре­тьої п’ятирічки», оскільки ре­альність її повернення була малоймовірною. До початку війни (червень 1941 року) з’явилися кол­госпи імені Кірова, Ста­ліна, Леніна, Хрущова, Тель­мана, Кагановича, "Чер­вона зірка», «Перше трав­ня», імені 17 Вересня та інші.
Серед активістів но­во­го режиму були колишні члени КПЗУ, молоді люди, які повірили більшо­виць­ким гаслам, посланці зі схо­ду України: Лень, Кап­лун, Сербенюк, Кухарук, Бондаренко, Вишневська, Ка­люжний, Грабовський, Крам…
Уже в передвоєнні ро­ки радянська влада про­вела в Черво­ноар­мій­сь­кому і Козинському ра­йо­нах численні арешти се­ред колишніх членів на­ціоналістичних і на­ці­о­на­ль­но-патріотичних ор­га­ні­зацій, представників по­ль­ського і чеського на­се­лен­ня, яке запідозрили в не­лояльності до ста­лі­ніз­му. Їм визначили зас­лан­ня і тривалі строки ув’язнення.
З перших днів нападу гітлерівської Німеччини на СРСР місцеве керівництво займалося мобілізацією військовозобов’язаних, ви­ве­зенням архівів углиб країни (через Тернопіль), але, по суті, нічого не встигло зробити – 27-28 червня обидва райони були окуповані фа­шис­та­ми. Їм протистояв тут 8-й ме­ханізований корпус ге­нерала Д.Ря­би­шева. Зна­чні танкові сутички від­бувалися в трикутнику Чер­воноармійськ – Дубно – Пляшева. В них за­гинули й радянські ге­нерали П.Сущий і Т.Мі­шанін – в районі Козина і Ситного.
Загарбники забирали в селян худобу, хліб, мо­локо, м’ясо. Ба­га­тьох молодих людей було виве­зено на підневільні ро­бо­ти в Німеччину, як пра­вило, на заводи війсь­кової промисловості. У 1942 році поблизу Чер­воно­армійська (хутір Поро­ховня) і Гранівки (Гли­нянка) гітлерівці стратили близько 6 тисяч чоловік мир­ного населення, в ос­новному місцевих євреїв. Свавіллю окупантів переш­коджали підпільники з біль­шовицьких загонів і вояки Української пов­стан­ської армії, яка на те­ри­торії нашого краю мала особ­ливий вплив і корис­тувалася підтримкою на­селення. З огляду на ак­ти­візацію діяльності УПА нім­ці палили обійстя, роз­стрілювали заручників. Наприклад, 28 серпня і 7 вересня 1943 року вони спа­лили хутір Гаї біля Крупця і чимало будівель у цьому селі, вбили 28 мирних людей, а 16 груд­ня підірвали церкву, ко­лишній палац і 2-по­вер­хову недобудовану школу.
Червона армія виз­во­лила Черво­ноар­мійський і Козинський райони 19-20 березня 1944 року. Однак фронт між Черво­ноар­мій­ськом і Бродами стояв ще близько чотирьох місяців, збільшуючи число жертв. У братських могилах на території нинішнього Ра­ди­вилівського району, увін­чаних пам’ятниками і пам’ятними знаками, по­ховано понад 2 тисячі воїнів-червоноармійців різ­них національностей.
Післявоєнний поріод нашого краю позначений громадянським про­тис­то­яннм. УПА про­дов­жу­ва­ла свою нерівну бо­ротьбу за не­залежність України, ко­му­ністичні органи поси­лю­вали тиск на на­се­лен­ня. Необгрунтованих реп­ресій зазнали сотні тутеш­ніх сімей: вони були ви­селені на спец­­по­се­лен­ня в гли­бину Росії і Казах­стан, опи­­нилися в конц­та­борах За­­поляр’я, Дале­кого Сходу, на катор­жанських шахтах і руд­ни­ках, а майно було кон­фісковане. В число «неб­лагонадійних» пот­рап­ляли навіть діти.
Разом з тим здійс­ню­валася відбудова зруй­нованого війною на­род­но­го господарства. Від­нов­люються або наново ор­ганізовуються колгоспи. У грудні 1948 року така сільгоспартіль була зап­ро­ваджена навіть у Чер­во­ноармійську.
Найбільш важливі фак­ти 50-х – 80-х років – розбудова Черво­ноар­мій­сь­ка (50 років тому він став єдиним райцентром двох об’єднаних районів – Чер­воноамійського і Ко­зин­ського), активний роз­ви­ток промисловості і сіль­­ського господарства, під­несення на новий рі­вень медичного обс­лу­гову­вання, освіти і куль­тури.
Про цей період можна розповідати, наводячи чис­­ленні факти, адже вони відображені у випущених свого часу книгах, у під­шивках районної газети «Прапор перемоги». На­веду лише кілька най­більш важливих фактів.
У 1976 р. здано в ек­сплуатацію районний бу­динок культури, у 1977-му місто починає забу­довуватися 5-поверховими житловими будинками. За­початковується гази­фі­кація району. В короткий строк вивершується табір від­починку школярів «Ве­сел­ка». Із найбільш важ­ливих промислових об’­єктів, які були споруджені, варто згадати фурнітурний і ово­чесушильно-кон­сер­вний заводи, ком­бікор­мовий завод комбінату хлібо­про­дуктів, рай­сіль­госп­хімію, цехи швейної фабрики, завод радіоелектронної апаратури, хлібозавод. У соціальний сфері відчутні зміни в наше життя внес­ло спорудження корпусів райлікарні, дільничних лі­карень і фельдшерсько-аку­шерських пунктів, шкіл у Червоноармійську, Ко­зині, Крупці, Довгалівці, Ситному, Теслугові, Під­замчому, дитсадків, бу­динків культури і клубів (За­річне, Ситне, Крупець, Теслугів), райкооп­уні­вер­магу. Розвивалися кол­­госпи як багатогалузеві виробництва, вико­рис­то­вуючи свої прибутки для задоволення соціальних потреб людей.
1 грудня 1991 року жителі району, як і весь український народ, на ре­ферендумі під­три­мали Акт про­го­лошення не­залеж­ності України. Одночасано проводилося опитування щодо по­вернення місту йо­го істо­ричної назви Ра­дивилів та пере­йме­ну­вання Черво­ноармійського ра­йону на Радивилівський. Лише 3 березня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Пос­та­нову, якою місто Червоноармійськ пе­рейменовано на Ради­ви­лів, а Черво­ноар­мійсь­кий район на Радивилівський.
У 2002 р. завершено спо­рудження об’їзної ав­то­­магістралі біля міста на трасі Чоп – Київ. У 2004р. урочисто й велелюдно відзначалося 440-річчя Радивилова, з цієї нагоди місцевою вла­дою було багато зроблено для по­ліпшення бла­гоуст­рою райцентру, пішохідні до­ріжки в центральній час­тині вимощені тро­туарною плиткою. У 2007 р. ка­пітально, за євро­пейсь­кими стандартами, онов­лено залізничну стан­цію Радивилів і вокзал – свого роду в’їзні ворота в місто і весь Ра­ди­ви­лівсь­кий район.
Площа району – 0,74 тис. кв. кілометрів. Володимир ЯЩУК.
Просмотров: 928 | Добавил: jasc51 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Сделать бесплатный сайт с uCoz