РАДИВИЛІВ:
учора, сьогодні, завтра
Меню сайту

Календар новин
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 20


Вітаю Вас, Гость · RSS 24.09.2017, 04:31

Головна » 2010 » Січень » 5 » Радивилів. Топоніми
Радивилів. Топоніми
14:28
Адамівка – від імені пер­шого поселенця Адама.
Балки – від «балка» – видолинок, улоговина.
Баранне – на місцевості, де водилися дикі вівці і ба­рани.
Батьків – від староукра­їнського слова «батко», що означало «брат». «Батків» (саме так записано в перших згадках про село) означало «братів», можливо» «братів наділ».
Башарівка – від старо­русь­кого бахор, бахорити – молоти зайве. Можливо, су­часна назва походить від прі­звиська перших власників села.
Безодня – село в боло­тистій місцевості, серед тря­совини.
Березини – первісно посе­лення, очевидно, лежало серед березового гаю.
Білогорівка – від «біла гора».
Боратин – від давнього імені Бората, Борята, власника поселення.
Бригадирівка – від «брига­да» – господарська одиниця в колгоспі, колишня назва – Малі Жабокрики, сусідила з Велики­ми Жабокриками.
Бугаївка – від «бугай», можливо, село славилося пле­мінними бугаями.
Веселе – мабуть, колись у цьому, нині майже зниклому селі, при дорозі з Хотина до Рідкова, жили веселі люди.
Гаї-Лев’ятинські посе­лення в гаях поблизу Лев’я­тина.
Гай – колись на тому місці був гай.
Гайки-Ситенські – посе­лення в гаю поблизу Ситного.
Гнильче – болотиста, «гни­ла» місцевість.
Гоноратка – від імені влас­ниці села на ім’я Гонората.
Горгулі – від «горголь» – сук, наріст на дереві, посе­лення біля Михайлівки серед сучкуватих дерев.
Гранівка – село на «грані» – на лінії поділу, межі земель.
Гусари – ймовірно, заклав поселення колишній військовий гусар.
Дружба – назва радян­ського часу на знак дружби і поро­зуміння людей, колишня назва Дранча – від сло­ва «дран» («дрань»), яке має кілька зна­чень: «обшарпанець», «зо­рана цілина». Є перекази, що колись тут виробляли дран­ки - для покриття даху. Околи­цю стали називати Дран­ки, а потім – Дране. Існує версія, що Драча – від слова «дранчити», тобто здира­ти луб дня плетіння ко­шиків.
Добривода – село слави­лося доброю водою – дже­релами річки Пляшівки.
Довгалівка – село з дов­гою вулицею, колишня назва – Жабокрики, Великі Жабокрики – вказувала на розташування села в болотистій місцевості, біля заплав річки Пляшівки.
Дубини – поселення серед дубів.
Жовтневе – від назви ка­лен­дарного місяця, колишня назва – Пляшева, Пляшова – від найменування річки Пля­шівки (пляш – міли­на).
Заміщина – поселення за мостом (на річці Ситенці).
Зарічне – село за рікою Пляшівкою, колишня назва Тарнавка, від прізвища міс­цевого польського поміщика Тарнавського.
Засів – від імені першого поселенця Заса (Зосима).
Іванівка – назва від імені першого поселенця.
Іващуки – від імені «Івась», очевидно, від нього почався рід Іващуків.
Казьміри – від імені Каз­мир, Казимир.
Карпилівка – від імені Кар­по, яке носив перший власник поселення.
Козин – поселення на міс­цевості, де випасалися кози.
Копані – копань – криниця без зрубу, сажавка.
Коритне – назва від слова «корито», що вказує на особ­ливість тутешньої місцевості, доволі низинної і болотистої.
Коти – в часи закріпачення селян «коти», «викотці» про­миш­ляли тим, що організо­вували втечі родин від одного власника до іншого, незва­жаючи на загрозу суворої кари (часто смертної).
Круки – поселення, де гніздилися круки.
Лев’ятин – від давнього імені Лев, Лев’ята, першого поселенця або власника села. Оскільки вперше було за­фіксовано згадку «глев’я­тинська криниця”, то, мож­ливо, йдеться про болотисту, глею­вату місцевість.
Михайлівка – від імені Михайло, у давніх записах фіксується і Віколовка.
Митниця – село було за­кладено біля митного пункту на кордоні Росії і Австро-Угорщини.
Немирівка – від імені Не­мир, яке нині забуте.
Нова Митниця – там свого часу була облаштована нова митниця при кордоні.
Новоукраїнське – нова назва, колишнє найменування села Дранча Руська – від того, що частина села Дранча була закладена при кордоні Росії з Австрією, де служили росіяни.
Опарипси – за легендою, село було продане поміщиком «за пару псів» – «о парі псів».
Острів – село в загині річки, серед болотистої міс­цевості.
Пасіки – поселення, жителі якого займалися бджіль­ниц­твом.
Перенятин – середньовіч­не місто, обнесене земляним валом, де надавали пільги в оподаткуванні новим посе­ленцям з числа мандрівних людей, переймали таких, при­пиняючи бродяжництво.
Підвисоке – розташоване на підвищенні, на висоті, там друга за значенням висота Радивилівського району (після гори Красної біля Дружби).
Підзамче – поселення біля замку, мабуть, мався на увазі древній замок у сусідньому Перенятині.
Підлипки – село біля лип (липок).
Пляшева – від найме­нуван­ня річки Пляшівки (пляш – плішина, мілина).
Пляшівка – село отримало назву від однойменної річки.
Полуничне – більш віро­гідно, що не від назви ягід, а від слова «опівнічне» (рос. «полуночное») – в таку пору випасали коней.
Пороховня – хутір серед старого, гнилястого, порох­нявого лісу.
Приски – від «приски» – шматки, наділи землі.
Пустоіванне – місце, де колись було село Іванне (Іва­ни), яке, за переказами, після пожежі опустіло, але потім відродилося як Пусті Івани, згодом – Пустоіванне.
Радивилів – від прізвища першого власника містечка Миколи Радзивілла Чорного. «Радивил» – з угро-фінських мов – новоохрещений.
Радихівщина – від дав­нього імені Рад, власника поселення чи першого посе­ленця. Мож­ливо, як і Радехів, пояснюється словоспо­лучен­ням слів «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто перехо­вуватися тут від ворогів у лісах, болотах та очеретах.
Рідків – назва від імені Ред, Редко, звідси походила стро­українська назва Редков, тобто поселення якогось Редка.
Рудня – на цьому місці в давнину плавили метал і виго­товляли металеві зна­ряддя праці.
Савчуки – первісно село родини власника чи першого поселенця на ім’я Сава.
Сестрятин – ймовірно, від давньоруського імені «Се­страта», хоча існує переказ, що назва пов’язана з колишнім розташуванням села біля російсько-австрійського кор­дону, де внаслідок участі в контрабандних оборудках не один тутешній житель «сі стра­тив», тобто розорився.
Ситне – від слова «сит­няк», тобто очерет. Біля села протікає річка Ситенка.
Срібне – назва кельтського по­ходження, дана за відблиск річки (Ситенки).
Станіслави – від імені колиш­нього власника села.
Старики – стара частина села Перенятина.
Стоянівка – первісне місце тривалого постою кочової родини.
Теслугів – назва походить від найменування дерево­обробного інструмента «тес­ло», що нагадує собою мотику і може використовуватися для видовбування деревини.
Требіжі – назва кельт­ського походження, в її основі відоб­ражено прадавній корінь, який означав «житло, домівка».
Хотин – від «хотин» – «хо­тимий», «бажаний»; є версія, що назва може походити від древнього, нині забутого імені Хот.
 
Уклав Володимир ЯЩУК.



Просмотров: 4248 | Добавил: jasc51 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Сделать бесплатный сайт с uCoz