Володимир ЯЩУК, Радивилів
Каталог статей
Меню сайта

Категории каталога
Статті [8]
Нариси [0]
Нотатки [0]

Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 20


Приветствую Вас, Гость · RSS 24.09.2017, 04:29

Главная » Статьи » Статті

Що знаєш про свій край?

У Радивилівському районі, який відомий Державним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви», активно розвивається кра­єзнавчий рух. Новим імпульсом для цього послужило відкриття у 1967 році в селі Пляшевій музею «Козацькі могили». Головне свідчення роботи краєзнавців – пожвав­лення роботи заповідника, а також районного історичного музею, ство­рення краєзнавчих музеїв у загальноосвітньому лі­цеї, ряді шкіл.


Наприклад, районний історичний му­зей, яким за­відує Олеся Шикало, свого часу виграв грант го­лови облдерж­адміністрації на проведення пошуково-кра­єзнавчої роботи. До цієї справи було залучено й міс­цевих вчителів історії, журналістів, літераторів, представників громадських організацій. Вони виїздили у найвіддаленіші села району, зустрічалися зі ста­ро­жилами, запи­су­вали пе­ре­кази та леген­ди, фо­то­графували по­в’я­зані з ними урочища та старо­винні житла, пам’ят­ни­­ки, збиралися давні сі­ль­ські картини, руш­ни­ки, серветки, пре­д­мети хатнього по­буту.


У районі чимало ен­ту­­зіастів-краєзнавців, які давно й напо­легливо вивчають минуле рідного краю. Наприклад, цінні реліквії зібрав 80-річний житель Добриводи, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців Андрій Паничевний – тут і камінні знаряддя праці, нуклеуси, зуб мамонта, і знахідки більш пізніх епох, зокрема, козацькі шаблі, люльки тощо. Усі ці речі виявлені краєзнавцем або його при­ятелями під час обробітку городів, на земляних ро­бо­тах при прокладанні доріг, газопроводів. Свого часу з колекцією знайомився доктор історичних наук, відомий дослідник Бе­рестецької битви Ігор Свєшніков і дав їй високу оцінку, що знайшло відображення і в написі на подарованій ним Андрію Даниловичу книзі. Про діяльність А.Паничевного знає і Президент України В.Ющенко, який познайомився з цікавим рівненцем ще в 90-і роки.


Коло­ритний етнографічний ма­теріал складає зіб­ра­ння домашнього музею члена Всеукраїнської спілки краєзнавців Надії Мельник у селі Хотині. Тут пред­мети, які харак­теризують Волинь від часів кам’яного віку, зібрано чимало предметів глиняної кераміки, основна частина експозиції – це старовинні предмети, зіб­рані в старожилів села, в тому числі пов’язані з тка­цтвом, гончарством. Кра­єзнавчі статті Надії Андріївни публікуються у пресі, наукових збірниках за підсум­ками конференцій з нагоди річниць Берестецької битви, в Інтернеті. Н.Мельник написала книжку про історію Хотина, яку хоч сьогодні можна випускати масовим тиражем, зараз працює над документальним матеріалом з історії сіл Полуничного і Гоноратки. Між іншим, біля Полуничного за її сприянням проведено певне археологічне вивчення поселення доби бро­нзи, а також Х – YІ століть до нашої ери та давньо­руського городища. Тут пра­цювали археологи під керівництвом доктора наук Ігоря Свєшнікова.


За архівними матеріа­лами, рідкісними видан­нями, спогадами старожилів збагачують уяв­лення земляків про історію Радивилова та всього нашого краю юрист Василь Кушинський, вчителі-пенсіонери Георгій Ко­стюк, Євген Гудима, Юрій Арламовський, Іван Мельничук, Михайло Горлач, Микола Пасічник, лікар Іван Дурда, вчителі історії Василь Ярмусь, Сергій Прокопчук, голова районної ветеранської організації Віктор Повшик, пенсіонери Тетяна Куделко, Андрій Мельничук... Нинішні краєзнавці не забувають, що свого часу по­глиблювали знання земляків про свій край Микола Мошкун, Валентин Пащук, Йосип Крам, Денис Андрійчук, Адам Лень, Григорій Камінський, Микола Симчук... І це дало поштовх до нових пошуків.


Так, Василь Ярмусь обладнав у Радиви­лівському професійному ліцеї, де навчаються майбутні столярі, муляри, трактористи, швачки і оператори комп’ю­те­рного набору, чудовий краєзнавчий музей. Особ­ливо цін­ними реліквіями і документами представ­лений відділ про роки Другої світової війни, діяльність Української повстанської армії в нашому краї, її визначних командирів. Василь Дмитрович зу­стрі­чається з ветеранами війни і руху Опору, записує їх спогади, систематизує зібрані фото­документи, робить усе це надбанням підростаючого покоління.


Важливі матеріали з історії Радивилова і навчаль­них закладів міста подаються в музеї Радивилівського загальноосвітнього ліцею, де директором Юрій Адам­ський. У 8 класі тут уже впродовж кількох років ви­кладається навчальна дисципліна «Крає­знав­ство». На уроках широко використовуються ма­теріали з історії Рівнен­щини, зібрані та­кими ентузіастами, як голова Рівненського кра­­є­­з­нав­чого товариства Іван Пащук, кандидат іс­то­ричних наук Гурій Бу­хало, бродівський іс­то­рик Дмитро Чобіт, мли­нівський письменник Євген Цим­балюк… Учні мають змогу знайо­ми­ти­ся з їх книгами, а також краєзнавчими роботами Ігоря Свєшнікова, Ярослава Пури, Ярослава Поліщука, Єв­гена Шморгуна, Миколи Пшеничного, Василя По­пенка, Григорія Дем'янчука та інших.


За участю членів спілки відкриті дуже привабливі краєзнавчі музеї в Радивилівському навчально-виховному комплексі «Школа №1 – гімназія» (вчитель історії Юрій Арламовський), Немирівській, Пля­шев­ській, Дружбівській, Іващуківській та інших шко­лах.


Важливими віхами в краєзначій роботі районної ор­га­нізації спілки стали випущені у видавництвах ма­со­вими тиражами книги Максима Будька (“Степань”), Георгія Лотоцького (“Козацькі мо­гили. Музейний літопис”), буклет про заповідник “Поле Берестецької битви” Леоніда Галабуза, об’­ємний том “Національний пантеон “Козацькі моги­ли” (серед його авторів – Павло Лотоцький, заслу­жений працівник куль­тури Ук­раїни, почесний член Рівненського краєзнавчого товариства). Вийшла й краєзнавча ілюстрована книжка “Радивилів”. В Ін­тернеті з’явився сайт “Радивилів – Радзи­вилів – Radyvyliv”, де значну частину займають крає­знав­чі матері­али. Взагалі інтерес до веб-дизайну дозволив відкрити привабливо оформлені краєзнавчі сайти «Поле Бестецької битви», «Козак», «Радивилів. Кра­єз­навча книга» та інші, в тому числі фотосайт із видами Радивилова 20 – 30-х років (автор знімків – краєзнавець Федір Бортник, який прожив 92 роки), із знімками старих захоронень на кладовищах у Бродах на Львівщині і в Радивилові, із видами пам’яток Почаєва, Кременця, Дубна, Демидівки, Бродів, з фото­роз­повідями про Тараканівський форт біля Дубна і міс­це паломництва християн – озеро святої Анни біля села Онишківці Дубенського району, про православні церкви Радивилівського району, серед яких є пам’ятки дерев’яного зодчества ХYI – XІХ століть (Пляшева, Хотин, Митниця, Довгалівка, Теслугів).


Багатопланову роботу проводять і ентузіасти, які працюють науковцями Державного історико-меморі­ального заповідника «Поле Берестецької битви». Ро­бота крає­знавців району спрямована на поглиб­лення вивчення, популя­ризацію духовних надбань народу, патріотичне вихо­вання молоді.


Володимир ЯЩУК,


почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців.


 

Content-Disposition: form-data; name="format"

1

Категория: Статті | Добавил: jasc51 (23.02.2008) | Автор: Володимир ЯЩУК
Просмотров: 706 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Сделать бесплатный сайт с uCoz